Королівство одягу Міського палацу культури

Кажуть, що ти можеш пізнати істинну сутність людини, коли побуваєш у її чоботах. Якщо виходити з цього твердження, то костюмер Міського палацу культури Наталія Кривенко розуміє усіх без винятку артистів закладу. Бо ж саме вона та закрійниця Тетяна Пищолка створюють яскраві сценічні образи для десятків людей. І мова йде не лише про одяг, а й взуття та головні убори.

За останні 4 роки тут суттєво поповнився та оновився асортимент костюмів. Новий одяг з’явився у балету «Allegro», у ведучих, у хористів. Тож тепер у палаці є цілих 4 заповнених аж під стелю костюмерні. Практично музей! Тільки за офіційною статистикою тут облікуються 236 позицій. Щоправда, кожна з них подекуди містить до 30 елементів вбрання. Тобто, господарство пані Наталії нараховує тисячі костюмів різних народів, стилів та епох. Деякий одяг навіть має статус раритетного, міг би й навіть перлинову чи коралову річницю відзначати (30-35 років), жартує костюмер. Інше вбрання, навпаки, зовсім нове. Так, аматорський народний хор «Десна» невдовзі виступатиме у новому строї: сніжно-білих сорочках з блакитною вишивкою та кольору берлінської лазурі спідницях і шароварах.

— Наприклад, ми пошили та зробили костюмів та взуття на 14 чоловік з хору «Десна». Тобто, ми говоримо і про сорочки, і про шаровари, і чоботи. А у нашому обліку це все йде тільки одним рядком, одною позицією. Окрім того, є й резерв одягу, — говорить Наталія Кривенко.

Про те, як вдягати примхливих артистів – теж ціла наука. Найбільший клопіт – працювати у сезон: з вересня по травень. Бо майже щодня у палаці відбуваються якісь заходи, в тому числі й за участю місцевих колективів. А кожен з них потрібно ж перед виходом на сцену підготувати. Тобто, увесь одяг приводиться до ладу, прасується.

— Якщо це хор ветеранів, то це 30 людей. Жінок – 20. У цю цифру входить двадцять блузок, 20 жилеток, 20 спідниць. Тільки аби це випрасувати потрібен цілий день. Мало того, потрібно ж підготувати до виходу ще й не один колектив.

Як народжується костюмований образ? Найчастіше до костюмера зі своїми ідеями щодо постановки звертається або режисер або балетмейстер. Потім закрійниця робить ескізи. Якщо образ затверджують – тоді приступають до пошиття.

— Свої ініціативи ми можемо внести, коли йде «дообладнання» костюмів. Наприклад, коли є готовий одяг, але чогось йому бракує. Можливо, шарму. Ось були у нас лляні костюми. Однак, чогось вони «просили». Ми тоді їх обшивали пайєтками вручну. Була у нашого балету постановка «Танець із червоними черевичками». Потрібно було зробити пару такого взуття. Якщо винести звичайні червоні туфлі – то це занадто просто. Я обшила пару яскравими червоними камінцями.

 

Де це все береться? Пані Наталія загадково посміхається – місця треба знати. Побутує думка, що хорошому костюмеру потрібно прошерстити усі барахолки та секонд-хенди. І в цьому є доля правди! Відомий факт, що костюм начальниці-мимри для ролі Людмили Прокопівни у фільмі «Службовий роман» знайшли на звичайній московській комісіонці. Українська співачка Тіна Кароль теж полюбляє хизуватися тим, що свої сценічні костюми шиє, зокрема, і з того одягу, який знаходить у секундах. Телеведуча та світська левиця Світлана Вольнова теж не гребує  екскурсіями на столичні барахолки. Бо там можна знайти речі, які в жодному магазині не купиш. Ще й за копійки!

Наталія Кривенко теж має на прикметі перевірені магазини- секонд-хенди. От тільки аби знайти там щось вартісне – доводиться туди заходити у перший день завозу. Інакше потім нічого цікавенького не знайдеш.

— Це все купується у перший день, коли кілограм одягу коштує більше 200 грн. Але якщо йти у магазини нового одягу, то там тільки один камінчик буде коштувати 40 грн. Це все нам, звісно, не по кишені.

 

Але робота костюмера полягає не лише у аналізі асортименту магазинів. Подекуди потрібно співпрацювати із фабриками, що шиють готовий одяг на замовлення. Так, чернігівське підприємство «Ярославна» виготовило пару прекрасних вишиванок темно-синього кольору. Це одяг для ведучих. Окрім цього, саме на фабриці створюють чудесні народні костюми. Зокрема, для таких колективів як «Сіверяни», «Калита», «Дружба», балету «Allegro» тощо. До речі, частенько шиють одяг для колективів використовуючи і тканині, виготовлені у Чернігові.

Але звичайний побут теж вносить корективи у сценічний одяг. Тому, далеко не всі елементи звичайного вбрання можна легко використовувати на сцені.

— Так, ми попросили фабрику зробити для нас спідниці із запахом. Це практично. За літо чимало наших артистів худне. Тож, довелося на кілька сантиметрів перешивати ґудзики. Тому і запАх.

 

З-поміж новинок сезону – і новий комплект костюмів для балету «Allegro» у вигляді клоунів, для виступу під час новорічних концертів.

Також костюмер нині зайнята пошуком страусиного пір’я – теж для виготовлення костюмів для зимових вистав.

Знають у Міському палаці і свої секрети збереження одягу.  Головне, зберігати його у добре вентильованому прохолодному приміщенні. Нафталін вже давно не обов’язковий.

— А молі у нас після ремонту я ще не бачила.

Варто зазначити, що саме костюмерна палацу торік пережила повну переробку: у приміщеннях зробили капітальний ремонт, встановили нове швацьке обладнання. Це все значно полегшує працю. Наталія Кривенко зізнається: до того, як прийти на роботу у палац, працювала кастеляном в одному з садочків Чернігова. За час роботи там виготовила понад 120 костюмів для малечі: від класичних сніжинок та ведмедиків до модних нині фіксиків та диснеївських принцес. Однак, говорить, шити одяг на дорослих – простіше.

— Одна складність — діти швидко ростуть. Інша – короткі перерви між виступами. Наприклад, от дві групи. В одній – зовсім кнопочки, в іншій – побільші. Між святковими ранками потрібно було одну групу перевдягти, іншій – одяг підігнати. Тобто, з тих зняти брючки, на 15 людей їх всі переміряти, швиденько підшити низ та вдягти. І головне, встигнути це зробити дуже-дуже швидко. Наче як у гонщиків на піт-стопі міняють колеса на машинах. Тут у палаці, слава Богу, всі самі вдягаються (сміється). Вже легше.

Мають костюмери палацу і свою слабкість – у костюмерних зберігають щось на кшталт талісманів: плюшеві іграшки. Тут живе Чебурашка, кілька ведмедиків, є навіть велике рукотворне серце. Чому? «Бо це все надихає», з посмішкою підсумовують Наталія Кривенко та Тетяна Пищолка.

 

 

 

 

 

Теги: , , , , , , , , , , , ,